Д Е К Л А Р А Ц І Я 

Про загальні засади державної молодіжної 
політики в Україні 

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 16, ст.166 ) 

 { Із змінами, внесеними згідно із Законами 
N 655-XIV ( 655-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.220 
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 } 
 

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

 1. Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом
діяльності держави і здійснюється:
 - в інтересах молодої людини, суспільства, держави;
 - з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного,
 культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.
 Ця Декларація є основою для подальшого розвитку державної молодіжної політики, її
 правової бази, практичної діяльності органів державної влади і управління, яка спрямовується на
 сприяння повноцінного розвитку молодих громадян України.
 Головним гарантом здійснення державної молодіжної політики є Україна як суверенна
 держава. 

II. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ 
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ 

 2. Державна молодіжна політика - це системна діяльність держави у відносинах з
 особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій
 сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових
 умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного
 розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах
 України. 

 3. Головними завданнями державної молодіжної політики є:
 - вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та
 матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних
 організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;
 - допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та
 ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному
 відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-
етнічних особливостей;
 - залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;
 - надання державою кожній молодій людині соціальних послуг по навчанню,
 вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці;
 - координація зусиль всіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з
 молоддю. 

 4. Головними принципами державної молодіжної політики є:
 - повага до поглядів молоді та її переконань;
 - надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації
 політики та програм, що стосуються суспільства взагалі і молоді зокрема;
 - правовий та соціальний захист молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18
 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального
 становлення та розвитку;
 - сприяння ініціативі та активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

 5. Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 14 до 35
 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної
 належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через
 органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих
 громадян. ( Пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно із Законом N 655-XIV ( 655-14 ) від
 13.05.99 )

 III. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ 

 6. Головними напрямами державної молодіжної політики в Україні є:
 - розвиток і захист інтелектуального потенціалу молоді, поліпшення умов і створення
 гарантій для здобуття молоддю освіти, спеціальної професійної підготовки та перепідготовки;
 - забезпечення зайнятості молоді, її правового захисту з урахуванням економічних
 інтересів, професійних і соціальних можливостей суспільства;
 - створення умов для оволодіння духовними і культурними цінностями українського
 народу та для безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні і розвитку, в охороні та
 відтворенні навколишнього природного середовища;
 - формування у молоді почуття національної гордості, патріотизму, готовності
 захищати суверенітет України;
 - охорона здоров'я молоді, формування у неї глибокої потреби в духовному і
 фізичному розвитку, вжиття інших заходів, які б забезпечували здоровий генофонд народу
 України.

 7. Державна молодіжна політика в Україні щодо освіти, соціально-політичної, 
 економічної галузей, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та
 функціонування молодіжних організацій визначається законодавством України. 

IV. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ 
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 

 8. Державна молодіжна політика формується та реалізується шляхом:
 - прийняття законодавчих актів, рішень державних органів, спрямованих на реалізацію
 державної молодіжної політики;
 - проведення у Верховній Раді України щорічних слухань про становище молоді та
 підготовки доповіді з цього питання Верховній Раді України, Президенту України;
 - діяльності в органах державної влади та управління всіх рівнів структурних
 підрозділів, що займаються проблемами молоді;
 - створення соціальних служб для молоді та підготовки соціальних працівників;
 - розробки та реалізації державних цільових програм з питань молодіжної політики;
 { Абзац шостий пункту 8 розділу IV із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV ( 3421-15
 ) від 09.02.2006 }
 - виділення у державному та місцевих бюджетах цільових коштів на фінансування
 державної молодіжної політики, залучення матеріальних і фінансових ресурсів підприємств,
 установ і організацій, об'єднань громадян, заінтересованих у роботі з молоддю;
 - утворення спеціальних фондів. 


м. Київ, 15 грудня 1992 року 
 N 2859-XII